Медичний університет Інсбрука
Витоки сягають 1669 року, коли в Інсбруку було засновано університет із медичним факультетом. Протягом століть медична школа розвивалася, а у 2004 році, в рамках реформи австрійської вищої освіти, медичний факультет було виділено вже до самостійного навчального закладу – Medical University of Innsbruck, Medizinische Universität Innsbruck.
Пропонується широкий спектр освітніх програм:
- Медицина (Humanmedizin) – навчання триває 6 років і включає як теоретичні курси, так і клінічну практику.
- Стоматологія (Zahnmedizin) – програма поєднує фундаментальні медичні дисципліни з практичними навичками стоматології.
- Молекулярна медицина - магістерська програма, орієнтована на дослідницьку діяльність у галузі біомедичної техніки.
- 9 програм докторантури та аспірантури - можливість для наукової кар'єри в медицині, біохімії та суміжних галузях.
Освітній процес будується за модульною системою та включає раннє залучення студентів до клінічної практики.
Активно співпрацює з університетською клінікою Інсбрука (Universitätsklinik Innsbruck), що забезпечує учням доступ до сучасного обладнання та пацієнтів з рідкісними захворюваннями.
Вартість навчання
Ціна навчального року для студентів не з Євросоюзу – 1453.44 євро (€726.72 за семестр).
Кампус та інфраструктура
Має в своєму розпорядженні сучасні лабораторії, симуляційні центри, бібліотеку з доступом до міжнародних медичних баз даних. Кампус знаходиться в мальовничому місці, оточеному Альпами, що робить навчання не тільки продуктивним, а й комфортним.
Міжнародні зв'язки
Бере участь у програмах обміну Erasmus+, співпрацює з медичними центрами Європи, США та Азії. Багато курсів доступні англійською мовою, що приваблює іноземних студентів та дослідників.
Перспективи
Завдяки поєднанню багатовікових традицій, сучасної бази та наукових досягнень, є одним із флагманів медичної освіти в Європі та продовжує зміцнювати свої позиції на міжнародній арені.
Випускники
- Алекс Гофер – дослідник.
- Каспер – психіатр.
- Фріц Прегль – за внесок у кількісний органічний мікроаналіз (1923).
- Адольф Віндхаус – за дослідження стеролів та їх зв'язки з вітамінами (1928).
- Ханс Фішер – хімік, лауреат Нобелівської премії за синтез геміну (1930).
- Вальтер Кофлер – австрійський лікар та філософ медицини.
- Майя Сохальська – біохімікиня.
- Моніка Хеммерле – дослідниця.